ДРАЦС інформує
У СУМАХ ПРАЦЮЮТЬ УНІКАЛЬНІ КОНСУЛЬТАНТИ – СІМЕЙНІ РАДНИКИ
В обласному центрі Сумщини вже декілька місяців поспіль працює ініціатива Міністерства юстиції України «Сімейні радники», яка спрямована на налагодження взаєморозуміння у родинах, удосконалення форм і методів надання громадянам правової допомоги.
Волонтери, які приймають сумчан, котрі опинились у скрутних життєвих ситуаціях, надають відвідувачам психологічну підтримку, а у разі потреби й правові консультації. Сімейні радники – це унікальні консультанти, які допомагають поза межами бюрократичних кабінетів; це своєрідний «ліфт» між державою та порушеними правами людини.
Наразі сімейні радники Сумщини приймають кожного, хто зіштовхнувся з непорозумінням у родині або зазнав домашнього насильства. Спілкування з громадянами відбувається щовівторка та щочетверга з 09:00 до 12:00 за адресою: м. Суми, майдан Незалежності, 8.
Також свої питання можна залишати на сторінці «Сімейних радників Сумщини» у соціальній мережі Фейсбук – https://www.facebook.com/groups/665575643918718/
ЗМІНИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ – ЧЕРГОВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ВИКОРІНЕННЯ РЕЙДЕРСТВА
Законопроєкт № 1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», який набув чинності 2 листопада 2019 року, встановлює ряд дієвих антирейдерських запобіжників. Документ не тільки чітко визначає лімітовані повноваження державних реєстраторів, а й містить категоричні методи боротьби з рейдерством. Основні положення закону:
- Впроваджено додатковий захист нотаріально засвідчених документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація – такі документи викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
- Акредитовані суб’єкти (комунальні підприємства та філії) позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. Усім державним реєстраторам, які входили до складу таких суб’єктів, анульовано доступ до реєстрів.
- Доступ реєстраторів до державних реєстрів здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації (електронний підпис, використання системи MobileID).
- Реєстратор зобов’язаний визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.
- Встановлюється обов’язок Кабінету Міністрів України диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені у сфері державної реєстрації.
ЩО МОЖУТЬ ГРОМАДСЬКІ РАДНИКИ?
Громадський радник не має правової освіти, не вирішує складних юридичних питань, не надає консультацій, не представляє інтереси клієнтів в судах та не замінює фахового юриста, який навчався для цього роками.
Проте, громадський радник розуміє правові проблеми і знає куди перенаправити. Він або вона може порадити алгоритм дії в тому чи іншому питанні, знає, що таке «медіація» або «дискримінація», розбирається в роботі органів місцевого самоврядування, вміє «прочитати» фінансовий документ або написати звернення.
Громадський радник це той, хто знає як працює система правосуддя, які існують провайдери правової допомоги й розуміє до якої інституції необхідно звернутись людям, щоб найшвидше й найякісніше отримати професійну правову послугу, яка вирішить їхнє питання чи проблему.
До громадських радників звертаються за порадою та допомогою не лише окремі громадяни, але й представники місцевої влади, яким потрібні підказки у процесах реформування, децентралізації, комунікації тощо. Громадські радники можуть ініціювати та реалізовувати позитивні зміни в своїх містах та селах, отримати підтримку від держави та громади.
У переважній більшості країн громадські радники не отримують грошової винагороди за свою діяльність, але набувають авторитету та популярності у своїй громаді, просувають позитивні зміни в ній, адже володіють знаннями, є джерелом достовірної інформації та дієвих контактів, здатні пояснити можливі наслідки дій людини, спираючись на отриману систему знань та широкий світогляд.
ХТО ТАКІ ГРОМАДСЬКІ РАДНИКИ?
Фахівці юстиції Сумщини в рамках правопросвітницької кампанії «Громадські радники», яка реалізується в межах загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!», інформують громадян щодо громадських радників та функцій, які на них покладені.
Громадські радники – це перша точка доступу до правосуддя для жителів сіл та невеликих міст.
Громадські радники – це звичайні люди, які не мають юридичної освіти, проте пройшли спеціальне навчання з базових правових питань та отримали відповідні свідоцтва. Передусім, громадські радники – активні та небайдужі волонтери, озброєні правовими знаннями та навичками, які вони готові задіяти в своїх громадах. Окрім того, це люди, які користуються повагою, довірою та авторитетом з боку жителів громади (або молоді люди, що прагнуть їх здобути і роблять для цього відповідні дії).
Варто зазначити, що громадські радники уважно вивчають наявну правову проблему та перенаправляють до компетентної інституції або надають правову інформацію, яка допоможе людині самостійно розв’язати свою проблему. Ці поради громадського радника можуть стосуватись як конкретної особи, так і усієї громади. Громадські радники є справжніми рушіями суспільних змін, адже вони допомагають вирішувати проблеми у правовому полі та створюють навколо себе критичну масу правообізнаних людей. Мережа таких радників, лідерів у своїх громадах, може стати важливим інструментом у подоланні правової ізоляції.
Сьогодні в Україні діють 137 громадських радників, які об’єдналися в організацію «Асоціація громадських радників України».
Побачити, чи діють громадські радники у вашій громаді можна тут: http://bit.do/feZUK .
ФАХІВЦІ ЮСТИЦІЇ РОЗПОВІЛИ ПРО ВОРОЖНЕЧУ В ШКІЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ ТА ЇЇ ПЕРЕДУМОВИ
Наявність гарних друзів добре впливає на розвиток та соціалізацію малечі. На жаль, шкільне середовище інколи демонструє відносини, які не виглядають товариськими, а напроти – показують відкриту ворожнечу.
Завітавши до Сумської спеціалізованої школи № 10, фахівці юстиції поговорили з учнями на тему агресивної поведінки. Правники зазначили, що фізичний та психологічний тиск направлений на однолітків завдає шкоди, за яку обов’язково доведеться відповідати. Юним слухачам також повідомили про причини частих проявів цькувань дітей, серед яких можуть бути:
- бажання звернути на себе увагу;
- мати авторитет серед однолітків;
- потерпання від насильства у власній сім’ї;
- психологічна схильність до агресії, нездатність контролювати свій гнів;
- самозахист (побоювання стати жертвою булінгу з боку інших).
Проведений юристами цікавий захід, який завдяки особливому підходу, зокрема правовим іграм та головоломкам, налаштував малечу на дружні взаємовідносини. Так, учнівська молодь дізналась про правопросвітницьку кампанію #СтопБулінг, яка була впроваджена в рамках загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!».
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?
Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. У більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – головна причина таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?
Що таке договір довічного утримання?
Договір довічного утримання (догляду) – домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.
Хто є сторонами у даному договорі?
Сторонами договору є відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа.
Яка форма укладення договору довічного утримання?
Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.
У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?
Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:
- вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
- медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
- матеріальне забезпечення – чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.
У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.
Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?
Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.
Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.
У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
Яким чином вносяться зміни до договору?
Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання, можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.
Коли припиняється дія договору?
Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.
Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:
- на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
- на вимогу набувача.
Однак, варто пам’ятати:
- невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;
- набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?
|
Документ |
Суть |
Право власності на майно після підписання |
Внесення змін |
Розірвання договору |
Умова про надання підтримки |
|
Договір довічного утримання |
Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. |
|
В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна. |
Договір може бути розірваний за рішенням суду |
Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням |
|
Договір дарування |
Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдарованому безоплатно майно (дарунок) у власність
|
Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:
|
Внесення змін до договору законодавством не передбачено |
Договір дарування може бути розірваний дарувальником:
|
За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони |
|
Заповіт |
Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті
|
Право власності на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.
|
Зміни можуть вноситися в будь-який час |
В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній |
За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи |
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон
Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій:
- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)
- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки)
- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).
Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?
Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:
- звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);
- звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).
Усі звернення про стягнення аліментів на дитину в Україні надсилаються для передачі за кордон через Міністерство юстиції України.
Які документи потрібно подавати ?
У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави |
У клопотанні має бути зазначено таке: <>·<>·<>· До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи: <>·<>·<>·<>· <>· <>·· У разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року порушується питання про зміну розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи, необхідні для розгляду справи по суті. Форма заяви: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 |
У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію: <>·<>·<>· <>·<>·<>·<>·· |
Якою мовою подаються документи?
Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.
На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.
Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.
Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів на офіційну мову запитуваної Договірної держави неможливо зробити в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.
Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти календарних днів після отримання заяви:
- перевіряє наявність у ній інформації і документів;
- може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;
- заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;
- у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;
- на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;
- на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.
Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.
Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.
Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?
У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон, обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:
- укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким залишається дитина, або
<>·
Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.
Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.
Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?
З метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті подає до відділу Державної міграційної служби за місцем постійного проживання у разі наявності дитини, що залишається в Україні, договір про виплату аліментів або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів.
До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати до відповідного органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:
<>··У разі невиконання аліментних зобов'язань на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
ПРОФЕСІЯ ЮРИСТА ОЧИМА ДІТЕЙ
Древній Рим утворив перші згадки про професію юриста, яка сьогодні стала однією із найпопулярніших та найскладніших водночас. Правники виступають гарантом реалізації та дотримання будь-яких нормативно-правових актів, тим самим створюючи необхідні умови для розвитку законності та порядку в державі.
Школярі однієї із Сумських шкіл під час відвідин бібліотеки мали змогу відчути себе справжніми суддями, адвокатами та прокурорами, оскільки для них фахівці юстиції провели цікавий та неформальний захід, присвячений Дню юриста. Юні слухачі переглянули мультфільм, який показав суперечку між головними героями. Вирішити її малеча намагалась самостійно, організувавши судове засідання. Так, бажання та зацікавленість учнів допомогла їм приміряти ролі ключових учасників процесу.
Отриманні знання стали гарним доповнення до шкільної програми, а також сприяли розвитку правосвідомості у підростаючого покоління, частина якого, можливо, присвятить своє життя служінню закону.
До речі, підвищити правову обізнаність допоможе правопросвітницький проєкт Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!», детальніше – за посиланням https://pravo.minjust.gov.ua/ua.
[*] Договірна держава, Сторона – це держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою у відповідних випадках.
БУЛІНГ МАЄ СВОЮ ЦІНУ – ШТРАФИ, ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ВЖЕ ЧЕКАЮТЬ НА СВОЇХ «ЖЕРТВ»
Навчання у школі – це той період життя, коли процес формування особистості набирає все більше обертів. Діти демонструють свій характер та вподобання, кожен хоче бути почутим, але в деяких шкільних колективах подібне самовираження може стати однією із причин булінгу.
Учні старших класів Сумської загальноосвітньої школи № 12 обговорили з фахівцями юстиції проблему цькувань серед однолітків, особливу увагу приділили наслідкам та відповідальності за протиправні дії. Так, школярі дізналися, що булінг має негативний вплив, як на булера так і на жертву.
Правники зазначили, що кривдники, через постійну агресію починають рідше проявляти до свого оточення співчуття та розуміння, тому як наслідок, все більш суб’єктів стають постраждалими. Рідні та близькі люди також можуть не стати виключенням у списку хуліганів, чий негатив не омине навіть їх. А на жертв булінгу чекає низька самооцінка, поява фобій та комплексів, а також можливі довготривалі депресії та суїцидальні настрої.
За шкільне цькування доведеться відповідати, тому юристи попередили, що на булерів та їх батьків чекають штрафи та громадські роботи. Керівник закладу освіти, який замовчуватиме про випадки булінгу серед учнів, також не залишиться без штрафу та виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
#ДошкаГаньби ЗМУСИЛА БАТЬКА ВІДДАТИ МАЙЖЕ 40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ
Єдиний реєстр боржників – база, до якої потрапляють особи, що мають боргові зобов’язання, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад 3 місяці. Своєрідний антирейтинг розчиняє свавілля безвідповідальних батьків та відновлює економічні права молодого покоління.
Мешканець Кролевеччині заборгував своїй доньці Ірині понад 30 тисяч аліментних коштів. Фахівці юстиції, відповідно до вимог ініційованого Мін’юстом закону #ЧужихДітейНеБуває, обмежили чоловіка у праві полювання, користування зброєю, керуванням авто та виїзду за кордон. Державні виконавці звернули стягнення боргу з заробітної плати неплатника, а також арештували всі банківські вклади та майно містянина. Окрім того, за несплату аліментів понад 1 рік на кролевчанина наклали штраф у розмірі 20% від суми боргу, а це майже 6 тисяч гривень.
Проте справжнім поштовхом до погашення заборгованості стало занесення відомостей про батька до Єдиного реєстру боржників, адже потрапити на #ДошкуГаньби для громадянина означає:
- неможливість укласти будь-яку угоду з відчуження майна;
- неприємна публічність такої інформації. Наприклад, використовують цей реєстр і для перевірки платоспроможності громадянина – боржник не зможе отримати кредит у банку;
- відмова у здійсненні будь-якої операції, пов’язаної з оформленням транспортного засобу.
Так чоловік погасив всю суму боргу та почав й надалі фінансово підтримувати дитину.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?
Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.
Хто має право на звернення для отримання статусу?
- військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
- працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
- особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, за умови подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;
- особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;
- особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.
Куди потрібно звернутися?
Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.
Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».
Які ще документи необхідно надати?
Що робить медико-соціальна експертна комісія ?
Комісія МСЕК встановлює:
- І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;
- визначає відсоток втрати непрацездатності;
- визначає потребу в протезуванні.
Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.
Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.
Скільки це коштує?
Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.
Який термін розгляду?
Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.
Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?
Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:
- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;
- виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;
- подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
НА СУМЩИНІ СТАРТУВАВ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
Низкою заходів розпочався на Сумщині Всеукраїнський тиждень протидії булінгу. Правові уроки, що підготували фахівці юстиції, як завжди у цікавому форматі розповідають молодому поколінню про подолання цькувань у шкільному середовищі.
Сумська загальноосвітня школа № 24 стала одним із перших навчальних закладів, де правники провели зустрічі із зазначеної теми. Початкове нерозуміння проблеми привернуло увагу школярів. Так, юристи донесли до юних слухачів інформацію про небезпеку, яка може приховуватись у буденних конфліктах. Дітям також розповіли про їх права та алгоритм дій у разі, якщо вони постраждали (або можуть постраждати) від булінгу. Також було наголошено, що замовчування фактів цькувань ускладнить розв’язання питань щодо знущань.
Отже, будь-яка жертва булінгу, як потенційна так і реальна, має право:
- прохати про допомогу та підтримку;
- протестувати проти несправедливого відношення до себе;
- мати власну думку;
- ввічливо відмовитись «Ні, дякую» або «Вибачте, ні»;
- мати свої власні почуття, незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі.
